орнамент, де ряди витягнутих неглибоких ямок Чергуються з ри
тими паралельними кільцями круг шийки посуду (табл. 45, 1196).
Загалом стацію на Гарді найскорше можна залічити до типу пізньонеолітичних стоянок, що їх ми знаємо, з певними місцевими відмінами.
Зокрема можна навести аналогію, — коли не цілковиту, то ча сткову,— з такими стаціями України, як в околицях Києва (Почайна — Куренівка), на Чернігівщині, Остерщині, на Юровій горі біля м. Слобідки, у м. Смілі, на Баришпільщині, Луганщині, Коростен щині тощо.
Залишки „трипільської“ культури на Гарді виявлені нечислен ними черепками посуду обох культурних виявів „А“ та „Б”. Спосеред черепків варто відзначити черепок № 1327 (табл. 47), що являє собою фрагмент мисочки, зробленої з добре відмуленої глини та прикрашеної ламано-лінійним зубчастим орнаментом бру
натного кольору. Характерні ознаки форми та орнаменту набли жають дану знахідку до раєцько-войцехівського та усатівського варіантів.
Верхньо-бозькі варіанти (Томашівка) відбиваються в технічному та художньому оформленні черепка № 1355 (табл. 47). Фрагмент мініатюрної посудини з зубчасто-орнаментованим по краю вінчи ком (табл. 45, № 1407) нагадує аналогічні матеріали Шевчен кiвського музею в Києві (В. Хв о й ко. Круча над Кирилівською стоянкою). Плисківсько-чернявський, володимирський та інші варіанти з розвинутою комбінованою ритою орнаментикою представлені на
Гарді черепками під №№ 1013, 1263, 1360, 1362, 1364. Вигідне географічне положення Гарду, багаті природні дані, зокрема близь кість родовищ кременю, сприяли, очевидно, концентрації, культур ному осмосові та матеріальному виявленню, як ряду варіантів три
пільської так і інших культур. 11. Розвідка на лівому березі, від Первомайського до Костянтинівки.
Лівобережна група (керівник Г. Кр и с і н) обслідувала узбе режжя Бога від Первомайського до Мигіїв і так звану Кампанійську скелю в с. Мигіях з групою островів у цьому районі *.
- М и г і ї:
З в а р н и ц к и й. II, с. 155. „За Семеновкою (на север) следует село Мигия, против Лозового на Буге возвьшается еще 4 порога: Мигийский первьiй (156), Запорожский, Мигийский второй и Кампанийский. Из четьpeх особенно за мечателен Запорожский. Зто порог совсем не то, что порог на Днепре. Представьте себе огромнейшую скалу вьicoть сажень около пятидесяти, ширинь сажень около десяти, каждая, подобно искусственному мосту, перекинута с одного берега реки
на другой, и зто будет Запорожский порог на Буге. Вода, бегущая по реке, встретив на своем пути неодолимое перепятствие в виде Запорожского порога,
бросается направо і налево, в оба берега, размьвает себе небольшие жолобь между скал и со страшньм ревом устремляется вперед. Для полного представле 34
