Сторінка:Федір Козубовський. Археологічні дослідження на території Богесу. 1930-1932 рр. 1933.pdf/37

Ця сторінка ще не вичитана

лено в західній частині дільниці, що відповідає подібному заляганню каміння в дільниці № 1 і має виразний характер звалища та зсуву.

Каменястих точків у дільниці № З не виявлено і знахідки культур них решток припиняються в дільниці № 2 нa глибині 1,20—1,40 м.

Серед здобутих матеріалів з дільниці № 3 слід уважати за від мінну знахідку в квадраті 75 на глибині 1 м 10 см — невеличкий зливок міді та мідну жолобчасту дротину. У дільниці № 2 розкопано рештки поховання людини. Дільницю закладено в місці виходу кісток на поверхню, в урвищі клину біля

устя Осокорової балки. Значно порушений кістяк залягав тут на глибині 0,70 м від поверхні в піскуватій чорноземлі. Головою кістяк орієнтований на схід, обличчям на північ. Усіх кісток лівої ноги, гомілки правої ноги та лучевих кісток обох рук кістяка бракує, як бракує більшої частини ребер і тазу. Руйнація, очевидно, сталася через обвал краю тераси з кістяком у русло

Осокорової балки. Довжина кістяка в частині, що збереглась (до колінної чашки) — 1,20 м. З півдня біля кістяка виявлено гряду (З9 шт.) каменів, що залягали в напрямку з півдня на північ; у головах кістяка залишилося, очевидно, від попередньої гряди два камені. Камені ці, можливо, від північної стінки поховання

знайдено в осипу балки. У грунті, що ним укритий був кістяк, знайдено

кремінні скалки, пластини, шкребаки, — звичайний для

Гарду тип кремінних виробів. На віддалі 30 см від голови кістяка, в осипу, на 10 см нижче поховання, знайдено кістяний виріб у формі пласкуватого шліфованого півкільця (фрагмент кільця). Коли дану знахідку залічити до ритуального інвентаря поховання в діль ниці № 2, то саме поховання наближено можна залічити до типу покорчених поховань, властивих для околиць Гарду (див. вище). Ділянками № 4—5, закладеними посередині клину, між плесом та верхнім плато берега, виявлено рештки рибальського житла в грун товому заглибленні з входом із сходу. Добре збереглася на цей день лише головна комірка з печищем. Стіни комірки, на 3 Х 4 м, складені з цегли, сирівцю та каменю; вони завтовшки 40 см. До західної стіни припирається піч, що з припічком та черiнцем зай має щось 1,5 кв. м площі. Припічок укріплено трьома довгастими плитами каменю. Склепіння печі та комин, очевидно, були збудо вані з випаленої цегли. Характерна особливість будови черiнця є те, що його „набивали“ глиною всуміш із прошарками череп'я, якого виявлено три рівні. На глинястій підлозі хатини знайдено серед хатніх покидьків залізні рибальські гаки на велику рибу, цвяхи тощо. Кількома розвідковими шурфами в різних місцях площі клину констатовано наявність кремінних та керaмiчних решток густіших у бік річки Бога.

Більшість здобутих на Гарді матеріалів орієнтовно можна залі чити до часів неоліту, а менше — до енеоліту в репрезентації залишків трипілля доби „покорчених кістяків“ і, можливо, інших.

До пізньо-неолітичної групи матеріалів слід залічити численні вироби й покидьки кремінної індустрії, вироби з обламаних відщеп 31