траплялися черепки з канельованою поверхнею. В урвищах x. Куйби шева знайдено кілька черепків пізньо-неолітичного та „трипільского” типу. В хуторі розвідна група придбала випадково знахідку — шліфо вану сокирку з чорної гальки, з просвердленою невеликою дірочкою. На захід від x. Львова, на віддалі 1,5—2 км зберігся ряд могил; найбільші з них — Шпакова та Розкопана — мають до 5 м ви
соти. Біля могили Шпакової помітно невеликі підвищення — рештки колишнього могильника. З поверхні біля Шпакової піднято кілька черепків „римського” типу. На віддалі 75 м на захід від Шпакової могили виявлено ледве
помітне підвищення з купою накиданого на ньому каміння. В за кладеній в цьому місці розвідчій дільниці розміром 7 Х 8 м вияв лено на глибині 50 см досить густий шар череп'я від посуду „римського” типу (амофорне) та кістки тварин (свині, вола). Можна припустити, що цей шар належав до решток розораного поховання.
Рекогносціюванням узбережжя Бога біля Іванівського порона та х. Львова виявлено на поверхні поодинокі фрагменти „трипіль ського” верхньобозького варіанту (Томашівка, Сушківка) та черепки „римського” часу. Біля порона виявлено рештки осади ХVIII — ХІХ ст. аналогічної
до виявленої біля х. Львів.
Рови й валки займають
тут площу до 4 гектарів. Рештки подібних „військових” осад ви явлено групою й безпосередньо на схід від с. Богданівки, на
нижчій тepaci берега та частково на узбіччю й верхньому плато. Проти острова Малого на поверхні, в урвищі берега (на глибині 1,5 м) знайдено череп'я „римського“ типу та кілька дрібних скалок кременю. 1,5—2 км на південь від с. Богданівки виявлено ряд могил, що стоять паралельно бозькій долині. Найбільша з них — могила „Баба" домінує над місцевістю, заввишки вона — 4 м, з об водом підошви—380 м. На південь від неї, за 300—400 м, помітно дві могили, зав м
вишки до 3 м. Ще далі на схід, за 35 м, стоїть могила до 2 м заввишки, за 40 м від якої на схід — могила до 4 м заввишки. Біля лісових насаджень виявлено могилу із зсунутою вершиною, зав
вишки до 3 м; біля останньої стоять три невеликих могили до 1 м заввишки.
На захід від острова Гардового, проти скелі Пугач, на клину ватому схилі, поміж двох байрачних балок виявлено в горішній частині рештки правильно спланованої осади ХVIІІ—ХІХ ст., своєю конструктивною фігурацією тотожні з осадами біля х. Львова та с. Богданівки. У нижчій частині виявлено найвидатнішу з усіх раніш знайдених п і з н ь о-н e о л і т и ч н у стацію, що з поверхні характери зувалася численними знахідками кремінних скалок, пластини, шкре
баків, череп'ям товстостінного з ритою орнаментацією посуду тощо. 10. Дослідження Гардової неолітичної стації. Урочище Гард чи не найкраще, мальовниче місце на всьому середньому Бозі. Р. Бог, подолуючи скелясті пороги, розливається
тут досить широко і двома рукавами обмиває острів Гард. Із сходу 28
