вбивство, бачите, та ще як впакував: цілу, бачите, галюцинацію виснував, факти предложив, обставини розповів, спутав, збив всіх і кождого, а задля чого? Сам він, цілком ненарочно, почасти причиною вбивства був, але тільки почасти, і як довідався про те, що він вбивцям дав понуку і нагоду, засумував, здурів, стало йому маячитись, привиджуватись, звихнувся зовсім, тай переконав самого себе, що він вбийник! Але управляючий сенат наконець діло таки розібрав і нещасний був оправданий і під лікарський надзір відданий. Спасибіг сенатови. Ну, подумайте самі, як же так можна, батюшка? Адже легко і горячки нажитись, коли вже така охота бере роздразняти свої нерви, ходити по ночах, в дзвінки дзвонити та про кров розпитувати! Та усю ту психольоґію знаю я з практики, добродію. Иноді чоловіка так тягне зіскочити з вікна, або з вежі, і тягне так сильно, що опертись годі. Також і дзвінки, бачите… Хороба, Родіоне Романовичу, хороба! Хоробу свою легковажити занадто ви почали. От порадились би досвідченого лікаря, а то що у вас сей бельбас якийсь!… Ви горячкуєте! Се все у вас по просту в горячці діється!…
На хвилину усе так і заходило ходором в голові Раскольнікова.
— Чи справді, чи справді, — проблискувало в нім, — він і тепер бреше? Ні, ні! Неможливе! — відтручував він від себе отсю думку, передчуваючи заздалегідь, до якої степени бішенства і лютости може вона довести його, і відчуваючи, що від скаженого гніву з розуму зійти може.
— Се було не в горячці, се було на яві! — закричав він, напружуючи всі сили свого розсудку, щоб проникнути в гру Порфіра. — На яві, на яві! Чи чуєте!
— Так, розумію і чую, паночку! Ви і вчера говорили, що не в горячці, з притиском навіть впевняли, що не в горячці! Усе, що ви можете сказати, розумію, пане! Е-ех!… Та зверніть-но, Родіоне Романовичу, друже мій, вашу увагу, хоч би, бачите, на отсю обставину. Адже колиб ви були справді, дійсно винні, або там як-не-будь замішані в се прокляте діло ну, чи почали би ви, подумайте! самі напирати, що не в горячці ви се все зробили, а противно при повній памяти? Та ще з притиском впевняти, з упірним таким притиском впевняти, — ну, чи могло би се бути, чи могло би бути, подумайте? Та якраз противно, здається мені. Адже
