вашого брата не хочу і не можу вияснити всего, з чим прийшов, все-ж таки я тепер рішаюся звернутись до многоповажаної вашої матусі для конечного обяснення дотично одного вельми важного і для мене обидного пункту. Син ваш — звернувся він до Пульхерії Александрівни, — вчера в присутности пана Разсудкіна (чи… здається, так? звиніть, мабуть запамятав ваше прізвище, — ввічливо поклонився він Разумихінови), обидив мене викривленням думки моєї, котру я висказав вам тоді в довірочній розмові, при каві, іменно, що женитьба з бідною дівчиною, котра вже зазнала житейського горя, після моєї думки вигіднійша в подружних відносинах, ніж з такою, що бувала тілько в роскоші, бо хосеннійша для моральности. Ваш син нарочно побільшив значіння слів аж до смішности, обвиняючи мене о злобні заміри і, після мого погляду, опираючись на вашій власній переписці. Буду уважати себе щасливим, коли вам, Пульхеріє Александрівно, можливим буде переконати мене про противне і тим значно успокоїти. Скажіть отже мені, в яких іменно словах передали ви сказане моє в вашім листі до Родіона Романовича?
— Я не памятаю, — заклопоталась Пульхерія Александрівна, — я передала як сама розуміла. Не знаю, як передав вам Родьо… Може він що небудь і пересолив.
— Без вашої причини він пересолити не міг.
— Петре Петровичу, — з повагою озвалась Пульхерія Александрівна, — доказом того, що ми з Дуною не зле собі толкували ваші слова, се те, що ми тут.
— Гарно, матусю! — потверджуючи сказала Дуня.
— Значить отже, я і тут виноватий? — обидився Лужин.
— От, Петре Петровичу, ви заєдно Родіона обвиняєте, а ви і самі про него колись-тут неправду написали в листі, — додала осмілившись Пульхерія Александрівна.
— Я не памятаю, щоби написав яку-небудь неправду, пані.
— Ви написали, — різко заговорив Раскольніков, не обертаючись до Лужина, — що я вчера віддав гроші не вдові роздоптаного, як се дійсно було, а його донці (котрої до вчерашнього дня ніколи не бачив). Ви написали те, щоби поріжнити мене з рідними і длятого і виразились погано про поведення дівчини, котрої ви не знаєте. Все те сплетня і нікчемність.
