Він навіть успів всунути незамітно в руку; діло впрочім було ясне і дозволене і на всякий припадок тут поміч була близше. Роздавленого підняли і понесли; найшлися і помічники. Дім Козеля був яких трийцять кроків. Раскольніков ішов позаду, осторожно піддержував голову і показував дорогу.
— Сюди, сюди! На сходи треба вверх головою вносити; обертайте… ось так! Я заплачу і спасибі скажу, — воркотів він.
Катерина Іванівна, як і завсігди, коли тілько мала свобідну хвилинку, зараз бралась ходити взад і вперед по своій маленькій кімнатці, від вікна до печі і наоборот, міцно схрестивши руки на груди, розмовляючи сама з собою і покашлюючи. Останніми часами вона стала чимраз частійше і більше розмовляти з своєю старшою дівчинкою, десятилітною Поленькою, котра, хоч і неодного ще не догадувалась, то за те дуже добре розуміла, що потрібне матері, і тому раз-у-раз слідила за нею своїми великими, розумними очицями, і всіми силами хитрила, щоб показати, що усе розуміє.
Сим разом Поленька роздягала маленького брата, котрому цілий день не здоровилось, щоб уложити його спати. В дожиданню, поки йому перемінять сорочечку, котру в ночі треба було прати, хлопчик сидів на кріслі, мовчаливо, поважно, просто і неподвижно, з простягненими вперед ніжками, і з міцно до купи стуленими пяточками до публики, а пальцями на боки.
Він слухав, що говорила матуся, надувши губки, випяливши очка і не шевелячись, цілком як звичайно повинні сидіти розумні мальчики, коли їх роздягають, щоби ішли спати. Ще менша від него дівчинка, в дочиста рознесених лахах, стояла біля занавіси і ждала своєї черги. Двері на сходи були отворені, щоби хоч трохи охоронитись від хмар тютюнового диму, що втискались із других кімнат і кождої хвилі приневолювали кашляти довго і тяжко бідну сухітницю. Катерина Іванівна, немов би ще більш помарніла за отсей тиждень, і червоні пятна на лицях її горіли ще яркійше, ніж перше.
— Ти не повіриш, ти і представити собі не можеш, Полечко, — говорила вона ходячи по кімнаті, — до якої степени ми весело і пишно жили в домі у таточка, і як отсей пяниця погубив мене і вас всіх погубить. Таточко був стат-
