Заметов. — Убє, бач, хитро, життя наважить, а потім зараз в шинку й найшовся. На гулятиці, бачите, їх і ловлять. Не всі же такі, як ви, хитрі. Ви би в шинок не пішли, розуміється?
Раскольніков насупив брови і пильно споглянув на Заметова.
— Ви, здається, розлакомились і хочете знати, як би я тут поступив? — запитав він з невдоволенням.
— Хотілось би, — твердо і з повагою відповів той.
Надто вже якось поважно став він говорити і глядіти.
— Дуже?
— Дуже.
— Гаразд. Я ось би як поступив, — почав Раскольніков, знов відразу приближаючи своє лице до лиця Заметова, знову упірно дивлячися на него і говорячи знову шепотом, так що той аж здрігнувся сим разом. — Я би ось як зробив: я би взяв гроші і річи і коли втік би з відтам, таки зараз, не заходячи нікуди, пішов би куди-небудь, де місце глухе і самі плоти, і майже нема нікого, — огород який-небудь, або щось в тім роді. Вишукав би я там ще передше, на отсім подвірю, який-небудь, такий камінь, оттак пів сотнара або сотнар ваги, будь де в куті біля плота, що лежить там, може бути, від виставлення дому; підняв би сей камінь — під ним повинна бути ямка — та в отсю ямку усі би річи і гроші зложив. Зложив би та привалив би каменем, цілком так, як він перше лежав, придавив би ногою тай пішов би собі з Богом. Та рік би, два би не брав, три би не брав, — ну і глядайте!
— Ви божевільний, — вимовив Заметов чогось ледви не шепотом, і чогось відсунувся зараз від Раскольнікова.
У того заіскрились очі; він страшно поблід, верхня губа його дрігнула і стала підскакувати. Він наклонився до Заметова як міг найблизше, і почав рушати губами, нічого не говорячи; так тягнулось з пів мінути; він знав, що чинив, та не міг здержати себе. Страшне слово, як тодішня засувка в дверях, так і сіпалось на його губах: ось-ось вирвеся; ось-ось лиш спустити його, ось-ось лиш виговорити!
— А що, коли се я старуху і Лизавету убив? — промовив він нараз і — отямився.
Заметов дико поглядів на него і поблід як стіна. Лице його викривилось усмішкою.
— Або-ж се можливе? — вимовив він ледви чутно.
Раскольніков лукаво поглянув на него:
