Цю сторінку схвалено
До ліри.
Сидить леґінь, сидить зажурившись,
Головою на ліру схилившись.
„Чи-ж маю я на гуслех заграти,
Чи до ліри як гай заспівати?
Заспіваю я радше до ліри,
Бо на гуслех нема мені віри.
А та ліра все серденько знає,
Струна струні правду вповідає.“
