Сторінка:Федькович О. Вибір поезій (Берлін, 1922).djvu/18

Цю сторінку схвалено

 Гей гаю, гаю,
 Кровавий Дунаю,
Як я дуже упив ся!

 
На могилі мого брата.
 

Весною пташки щебечут,
Квіти зацвили докола;
Піду на цвинтар, полечу
До мого брата сокола.

І пісеньку єму зложу
О дівчатах і о маю,
На цвинтарнім єму ложу
В струни шовкові заграю.

Добрий вечер, мій небоже!
Як тобі ся тутка діє?
Ти сумуєш? І чого же?
Що тебе сонце не гріє?

Не сумуй! Я тя кохаю,
Мені вільно тя любити.
Прийду що весни, що маю,
Буду з тобою тужити.