Цю сторінку схвалено
Ніхто го не чув,
Стулив ся він на баґнеті,
На хвильку заснув.
Ой спит же він на баґнеті
В цісарскім дворі,
Тай снит ся му, що ходит десь
По синій горі,
Тай кучері зачісує,
Тай кучері вє…
Чом ненька ми не писує?
Ци в'на ще жиє?…
Ой рада-бим, мій синоньку,
Листок написать,
Насипали могилоньку,
Не можу я встать;
Не можу я, соколоньку,
Глибоко на дні,
Насипали на рученьки
Сирої землі.
І був би він в царскім дворі
Богато ще снив,
Гукнув бо звін на Стефані,
А він ся збудив;
Утер собі і личенько,
