нок(№ 15), погано збереглася миска (№ 16), хребців не сбереглося, ребра потліли (№ 17), є обідві дужки, (№ 18), плечеві кістки (№№ 19, 20) ліктеві та радіяльні кістки (№ 27, 22), череп зберігся погано (№ 23). У віддаленні на 0,15 м. на О від черепа поставлено побіч два посуди,—один глечик при південному боці без роспису зі зламаним вінчиком (№ 24) й одна чорнолакова котила (№ 25). Трохи вище зап’ястки лівої руки, при південній стінці ями—червонофігурний лекіт, що лежить шийкою до ніг у напрямку кістяка (№ 26). Трохи вище зап’ястки правої руки при північному краї підбою земля має круглясту ямку дияметру 0,05 м. від якоїсь речі, що тут повинна
була колись лежати. На мизинці лівої руки—мідний перстень дуже патинований, обламаний (27). У вищезгаданій котилі знайдено залізне вістря, дуже перержавлене (№ 28). У одній з амфор на дні—трохи винних осадків (№ 28).
№ 3 — підбойне поховання, досліджене І. М. Самійловським 30-31 серпня р. 1926, що лежить на SOS від телеграфного стовпа № 24 р. 1925 і віддалено від поховання № 2 на 5,55 м. на N. Поховання зоріeнтовано з NO на SW. Глибина ями від сучасної поверхні 1,68, від материку 0,92 м., завдовшки воно 1,38, завширшки—0,62 м., з південного боку ями—підбой. Підошва підбою—на одному рівні з долівкою ями, тоб-то на 1,68 вижче сучасної поверхні та на 0,92 ніжче від рівня материку. Сам підбой—завдовшки 1,87 м., завширшки—0,52 м., заввишки 0,38 м. Земля була тут тверда й непорушена,
