Далі подається опис поховань, не займаних в новіші часи грабіжниками; описи склали самі члени експедиції, що досліджували ці поховання.
№ 1 — звичайного колодязьного типу поховання, досліджене І. І. Міщаниновим 30 серпня р. 1926, у віддаленні на SO від телеграфного стовпа № 24 р. 1925; поховання зорієнтовано з SO на NW. Глибина могильної ями від сучасної поверхні 1,84 м., від рівня материку 1,27 м., завдовшки яма — 2,65 м., завширшки — 1,87 м. Висип одноманітний аж до материку. Поховання займано в давні часи. При північно-східньому боці є ямка з висипаною землею в материку завширшки 1,15 м. у віддаленні від північного рогу поховання по північно-східньому його розрізу на 0,30 м. Розкидані рештки кістяка знайдено при північно-західньому боці поховання у віддалені 0,59 м. від північного рогу на долівці пограбованого поховання. Знахідки: у 1-му штиху (18—36 см.) уламки амфори й шматки трухлявого дерева, в 2-му штиху (36—54 см.) — теж; в 3-му штиху (54—72 см.) — теж; в 4-му штиху (72—90 см.) — теж і фрагмент чорнолакового посуду; в 5-му штиху (0,90—1,08 см.) — уламки амфор, шматки трухлявого дерева і фрагмент чорнолакового посуду; в 6-му штиху (1,08—1,26 м.) велики уламки амфор, шматки дерева і шматок кістяного виробу (пластинки) з нарізним орнаментом; в 7-му штиху (1,26—1,44 м.) — уламки амфор, фрагмент чорнофігурного посуду і дві кістки людини на середині північно-західнього боку ями; у 8-му штиху — (1,44—1,62) — уламки амфор, ручка чорнолакового посуду, шматки дерева, з слідами метальового окису й чисті, трапляються грубим шаром від західнього рогу ями до середини південно-західнього її боку; в 9-му штиху (1,62—1,84 м.) — уламки амфор, фрагмент чорно-фігурного посуду, шматки дерева з метальовим окисом й без нього особливо у північно-східній половині та у південно-східній частини; розкидані кістки людини в обмеженій кількості знайдені при північно-західньому боці ями у відаленні на 0,53 від північного її рогу.
№ 2 — Підбойне поховання, досліджене П. М. Шульцем 29—31 серпня р. 1926, на SO від телеграфного стовпа № 24 р. 1925. Поховання № 2 стоїть у віддаленні від поховання № 1 на 2,85 м. на NO, зорієнтовано воно з O на W. Глибина колодязя від сучасної по-поверхні 1,60 м., від материкового рівня 0,80 м. Колодязь — завдовшки 2,20 м., завширшки 0,70—0,90 м. З південного боку колодязя підбой, що його закладено 7-ма амфорами. Заклад цей зберігся (амфори попсовані, мал. 50) — він споруджений перед підбоєм. Сучасна височінь закладу 0,65 м., первісна 0,70, завдовшки він 2,14 м., завтовшки — 0,35 м. Підошва підбою залягає на 0,10 м. нижче рівня колодязя, на 1,70 м. нижче сучасної поверхні і на 0,90 м. нижче рівня материку. Сам підбой — 2,30 м. завдовшки, 0,60 м. завширшки, 0,55 м. заввишки. У горішніх шарах насипу гумус, по долішніх значн
