також уламок голови теракотової статуетки, А-2113, мал. 31), стиль якої має аналогію у відомій алебастровій статуї Аполона з Навкратису[1].
З класичної доби слід підкреслити низку уламків червонофігурних ваз, полігнотівського „стилю“; своєю красою та блискучою технікою приваблює уламок з малюнком голови Гермеса (А-556, мал. 32). Цікаві де-кілька уламків чорнолакових атицьких кіліків надзвичайно тонкої фактури з різбленою та штампованою окрасою V та IV стор. Класичній добі (V–IV стор.) належить уламок чорнолакового флакону (А-622, мал. 33), оздобленого штампованими пальметками і різними смужками, та головка лева — ріжок від гутуса-аска (А-323, мал. 34). Цікаво також денце чорнолакового кіліка на низькій ніжці з кількома літерами й знаками в середині (А-1513, мал. 35). З теракот класичної доби слід згадати про жіночу головку, певне, йонійського стилю середини V-го стор. до н. е. (А-1829, мал. 36), та про головку Кібели (А-1236) (мал. 37) теж середини V стор. до н. е.
Дуже важлива серія глиняних фором для ливарництва з золота й бронзи золотарських оздоб — намист, шпильок, доважків й т. інш. (А-1257, 1545, 1435, мал. 38–40). Разом з одною формою для браслетів знайдено такого самого браслету, певне, з неї ж відлитого (А-1544, мал. 41).
Особливо цікава знайдена кам'яна форма для лиття головок грифонів архаічного типу (А-2175, мал. 42), добре відомих нам через знахідки у скитських похованнях. Ясна річ, що такі бронзові прикраси для скитів виготовлювалися, між іншим, і в Ольбії.
Ливарні форми здебільшого робилися з відбитих ручок гостродонних амфор. Одна така ручка (А-1772, мал. 43) із слідами нарізок знайдена була в дільн. Б. Разом з формами у дільн. Б знайшли також чимало маленьких мисочок (А-483-89, мал. 44) з теракоти, які, певне, відогравали ролю у золотарському виробництві.
Поруч з керамичними виробами грецької промисловости в насипу міста траплялися увесь час уламки простого „варварського“ посуду місцевого виробу (порівн., напр, А-1414, мал. 49), ще є яскравим свідоцтвом про те, що в Ольбії була велика кількість людности, яка не була прилучена до грецької культури й, перебуваючи на низькому щаблі розвитку, була пригноблена греками — представниками безперечно пануючої верстви населення.
До геленістичної доби належить, певне, ручка від теракотової статуетки з масивними перстенями на двох пальцях (А-2184, мал. 45). Своєрідні — уламки чорнолакової мегарської чашки, прикрашеної постатями Нік з трофеями і Силенів, що стоять на пригорках та інш. (А-1378, мал. 46). Ще слід згадати уламок рельєфної головки коня,
- ↑ Jahrb. d. deutsch. archäol. Instituts, VII, 1892, таб. 6.
