терик відкрився на глибині 3,25 м., в квадраті 2-му біля стіни № 25 — на глибині 3,35 м., в квадраті 3-му — на глибині 3,54 м., в квадраті 4-му — на глибині 3,69 м., і в квадраті 5-му — на глибині 3,66 м. В дільниці В материк у східньому додатку до квадрату 2 був на глибині 4,20 м.. Послідовність розташування шарів й те, що знайдено в їхньому насипу, дозволяє накреслити приблизні хронологичні межі, на які припадає кожний шар.
Від першого шару (приблизно 1-е сторіччя до н. е.) по дільницях Б. і В. (табл. I) зберіглися здебільшого незначні рештки камяних фундаментів та бруку на глибині від сучасного рівня землі 0,82 м., що часто-густо насуваються на спорудження другого шару. Мал. 2 показує нам фундаменти 1-го шару дільниці Б (№ 1, 6), що лежать безпосередньо на спорудженнях 2-го шару (№ 8). Рівень бруку лежить на 0,32 м. нище крепіди „Зевсового Кургана“ р.р. 1902–3; крепіда ж ця належить до 3-го сторіччя нашої ери. Грубина першого шару в дільниці Б. сягає часом 1 м., рахуючи від рівня підошви фундаментів стін 1-го шару (№ 1, 5, 6, 8, 16, 17, 21, 36 й т. ін.; порівн. табл. I). На бруку № 9 знайдено жолобчатого, камяного рівчака, подібного до того, що був у розкопуваннях р. 1904 в геленістичному шарі (див. О. А. К.[1]) за цей же рік, стор. 12, мал. 9, стор. 18). Шматки бруку 1-го шару (напр. № 4 і 24 у дільн. Б; напр. № 3 у дільн. „В“) досить часто виявлялися на глибині від сучасної поверхні не більш 0,30 м. (мал. 2), а фундаменти стін на глибині до 1,5 м. (№ 36).
Решток 2-го шару (завгрубшки пересічно щось із 0,70 м.) збереглося більше. Тоді саме, як вимостки — бруки 2-го шару (порівн. напр., № 9 в дільн. Б або № 1 в дільн. В) часто трапляються на дуже малій глибині (до 0,37 м.), фундаменти стін другого шару залягають значно глибше (напр. фундаменти стіни № 30 лежать на глибині 1,42 м.).
Брук № 34-а лежить нижче сучасної поверхні на 0,75 м. Кладки стін 2-го шару лежать нижче стін 1-го шару приблизно на 0,60 м. (напр., кладка № 37 нижче від кладки № 36). Зберіглися іноді значні шматки бруку подвір'їв (№№ 9, 10, 11, 12, 23, 34-а, 42, 45 у дільн. Б, №№ 1, 2, 4, 5, 8, 12 у дільн. В), що навкола них стоять фундаменти стін будівель (№№ 28, 30, 34, 37, 38, 41, 43, 44 у дільн. Б, № 11 у дільн. Б). Мал. 3 подає брук — вимостку № 1, що чудово зберігся у дільн. В. Рештки бруку 2-го шару лежать тільки на 0,16 м. нижче геленістичних бруків, відкритих р. 1903 під „Зевсовим курганом“ (див. И. А. К., XIII, стор. 59 дальші). Кам'яні кладки й брук 2-го шару лежать на субструкціях с прошарків попелу та глини (т. зв. „Ольбійський бе-
- ↑ Літерами О. А. К. зазначається „Отчет императорской Археологической Комиссии“, літерами — И. А. К — „Известия императорской Археологической Комиссии“.
