Ф. Т. Камінський, М. О. Макаренко, І. І. Міщанинів, Е. О. Прушевська}} й І. М. Самійлівський. Переводив проміри й робив кресленики М. Б. Бакланів.
На площі на N від „Зевсового кургану“ лежать дільниці Б та В. Таблиця I дає план дільніць Б й В та два розрізи дільниці Б з W на O. Таблиця дає уявлення про розмір знайдених кладок та бруків. Дільниці Б й В дали розріз усіх нашарувань культурного насипу з N на S (5✕20 м.) і з W на O (10✕15 м.), з'ясувавши властивості споруджень, що були в дослідженій тут частині давнього міста. Мал. 1 дає загальний вигляд дільниць Б та В з NO на початку роботи. До розкопування площа з дільницями Б та В була рівниною, що поросла була травою. Кілька років тому це місце ще оралося. З S та N цю рівнину обмежували канави новішого походження, зроблені для захисту терену, що прилягає до сторожи. По дільницях Б та В всюди виявлено рештки приватніх будівель і бруків-вимосток (бруки звичайно залягають на 0,36–0,40 вище рівня фундаментів будівельних стін) та інших господарських споружень, що дуже потерпіли від руїнацій, які відбувалися в Ольбії за різних часів. Кам'яні спорудження горішнього шару нищаться й розтягуються на нові будови римського та пізніших часів. Вже за римської доби ця частина Ольбійської території була незалюдненою, і рештки будівель давніших часів використовувалися, як кам'яний матеріял. Камінням долішних шарів користувалися ті, що будували пізніші горішні культурні шари. Незначні рештки кладок (фундаменти будівель і брукованих плитками подвірів), що збереглися in situ, дають можливість констатувати для цієї місцевости (на N від „Зевсового кургану“) чотири періоди будівництва на чотирьох різних рівнях грунту. Вся місцевость в напрямку що до центру трохи підносилась, як це можна спостерігати по кресленикам таблиці I-ої, що дає два профілі цього місця з W на O. На початку роботи місце це зрівняли, орієнтуючися на місцевість що на N від нього, і горішні стружки землі (завтовшки до 0,28 м.), що утворювали опуклість, були зняті (розкопування переводилися при допомозі вагонеток, вивозячи землю на урвище на O до річки Богу). До розкопування дільницю Б розбили на квадрати (кесони) по 5 метрів з кожного боку №№ 1–6 (див. табл. I) так само, як і дільницю В на квадрати №№ 1–4 (див. табл. I). За цими квадратами (кесонами) провадилася фіксація всього знайденого, а також робилися проміри та малюнки.
Насип у дільниці Б мав звичайні для Ольбії властивості. Аж до самого материку це був типовий культурний насип, насичений часто-густо рештками життя міста: зокрема — різноманітним череп'ям битого глиняного посуду, черепиці, глиняних, мідяних та інших виробів, мідних грошей. Від сучасного рівня землі грунт-материк у цій дільниці залягає на різній глибині: в квадраті 1-му біля стіни № 1 ма-
