Сторінка:Уіллїям Шекспір. Ромео та Джульєта (1901).pdf/81

АКТ ТРЕТЇЙ.

 

 

Сцена перва.

 

Громадський майдан.

 

Входять Меркуціо, Бенволіо, паж та слуги.

 

Бенволіо.

Прошу тебе, Меркуціо, вернїмось.

Горячий день; всї Капулєти вийшли.
Зустрінемось — без бучі в нас не буде.
В таке тепло скажена кров буяє.

Меркуціо. Ти здаєш ся одним із тих гультаїв, що як увійде в коршму, зараз кладе свого меча на стіл та й каже: „Дай Боже, щоб ти менї не знадобив ся“. А як випють по другій, вийма його проти рандаря, без усякої надоби.

Бенволіо. То я тобі здаюсь гультаєм?

Меркуціо. Ну, ну, ти гарячий на завзяттє, як найзавзятший жак у Італїї, швидкий до гнїву в завзяттї, а в гнїву до завзяття.

Бенволіо. А далїй що?

Меркуціо. Те, що колиб двоє таких розізлилось, то скоро не було-б нї одного: бо один одного вбив би. Готов єси зчепитись із чоловіком за те, що в нього однією волосиною