Сторінка:Уіллїям Шекспір. Ромео та Джульєта (1901).pdf/74

— 54 —

Мамка. Перед Богом кажу, така менї досада, що все тїло трусить ся. Пранцювате ледащо! — Добродїю, будьласко, одно слово! І як я вам казала, моя молода панночка звелїла менї вишукати вас. Що вона звелїла вам сказати, я держатиму про себе; та попереду дозвольте менї сказати вам: коли ви думаєте вести її в дуросьвіцький, мовляли, рай, дак се було-б, мовляв, грубіянське дїло: бо панночка молоденька. Тим же то, коли в вас думка чинити з нею аби як, дак се справдї булоб ледаче дїло, щоб таке та предложити якій панночцї, і вчинок вельми паскудний.

Ромео. Мамко, кланяй ся від мене твоїй панї й господинї. Клянусь тобі…

Мамка. Добра душко! і їй Богу, я скажу їй так. Господи, Господи, вона буде веселою женщиною.

Ромео. Що ти хочеш сказать їй, мамко? Ти-ж не слухаєш мене.

Мамка. Я їй скажу, добродїю, що ви божились, а се, я думаю, дворянське лицяннє.

Ромео.

Проси її знайти який будь спосіб

Прийти до сповідї після обіду:
Там в келїї отця Лаврентія
Їй буде сповідь і вінчаннє разом.
Се за твої труди 

Мамка.

 Нї, нї, не треба.

Ромео.

Та ну, бери, кажу.

Мамка.

Добродїю, після обід сьогоднї?

Та й добре-ж, паночку; вона там буде.