Цю сторінку схвалено
— 42 —
Джульєта. Я замінялась, як ще й не просив ти,І знов бажала-б, щоб могла мінятись. Ромео. Узять назад бажала-б? Серце, на що-ж?Джульєта. Щоб ще щедрійше знов тобі оддати.Та я того бажаю, що вже маю. (Мамка кличе з середини.) Іду, йду, мамко! Серденько Монтеккі! Ромео. Благословенна ніч! О, я бою ся,Що ніч тепер! Чи се менї не снить ся! Джульєта (показуєть ся знов у вікнї.) Три слові ще, та й справдї на добраніч.Ромео, серденько, коли ти честю (Мамка з середини: „Мадам!“). Ти мислиш, о, тодї благаю — (Мамка з середини: „Мадам!“). Покинь своє лицяннє, і нехай я |