був нальот (переставити), або иншим засобом (з'єднати малосильні). На який вулик був нальот і вбита матка, то боротися з ним, як з безматнем. Треба слідкувати і за собою, щоб сам пасічник не затяг біди на свою пасіку (в час годівлі може посиростити медом, або мед буде на пасіці і бджоли його найдуть). Коли все на пасіці гаразд, пасічник пильнує і вміло підгодовує бджоляні родини — робить усе в час — то рійба не примусить довго чекати пасічника і головний пожиток дасть гарний прибуток.
Найголовніше треба, щоб до головного пожитку бджоляні родини на пасіці були дужі. Бо коли бджоляні родини на пасіці будуть дужі, то й користь від пасічникування буде. Адже-ж кожний пасічник знає, що дужа родина ще перед початком головного пожитку встигне й роя дати, й меду взяти.
Зовсім инше буває з слабенькою родиною. Слабенька ще під час головного пожитку почне думати на роя. А буває й так, що головний пожиток для слабенької родини пройде непомітно. „Перевернеш вулика — частенько каже пасічник-довбаночник — а там дзижчить жменя бджіл. Щоб було їх витрусити на яку родину!“ Бідкається пасічник опісля головного пожитку. І так багато. Та як і не бідкатися, коли на пасіці буде половина, нехай третина та хоч і одна слабенька родина! Це-ж збиток пасічникові! Уже відомо, що краще мати пасіку з трьох бджоляних родин гарних, а ніж з десяти поганих. Що краще