теліґентів в мундурах, або без мундурів. Значить не відсоток хліборобської людности, а щось инше — рішає про таке чи инше відношення представників хліборобської ідеольоґії до представників ідеольоґій инших. Україна наприклад, є країною найбільш хліборобською в Європі, а править сьогодня її більшою частиною не хліборобська комуністична охлократія, подібно як хліборобською рівнож Польщею править не хліборобська міщанська демократія.
Перемогу маси хліборобської, як і всякої иншої маси, вирішує присутність серед неї провідників: людей що посідають спільні риси й спільні і іраціональні хотіння з масою, але відріжняються від неї більшою активністю, більшою жадобою влади, та що за цим іде — більшою здібністю до боротьби, ризику і самопосвяти. Чи ідеологія комунізму одігравала б сьогодня яку небудь ролю, коли б існував тільки сам т. зв. „пролетаріат“, позбавлений своїх інтеліґентських провідників? Посідаючи з цим пролетаріатом спільні риси й хотіння, одірвана, як і він, від землі, дому й власности, революційна мійська інтеліґенція усвідомила ці спільні риси й хотіння в формі комуністичної ідеольоґії, й дала цю ідеольоґію та відповідну орґанізацію масам. Допіру якісна сила провідників, сполучена з кількісною силою мас, запевнила перемогу комуністичній ідеольоґії на Сході й зробила з цієї ідеольоґії силу активну на Заході. Хто потрафить усвідомити сьогодня в формі хліборобської ідеольоґії риси і іраціональні хотіння хліборобської маси? Хто, посідаючи спільні з цією масою риси й хотіння, потрафить дати провід і орґанізацію її кількісній силі: поведе її з собою до перемоги своєю силою якісною, своєю відвагою й самопосвятою?
Давніше провідниками хліборобської маси була шляхта. Звязана з цією масою одинаковими рисами й хотіннями осілого хлібороба, відріжнялася шляхта сво-
