фронтиру[1], а відносини між спільнотами фронтиру та метрополією багато в чому відзначали своєрідність історії і метрополії, і фронтиру. Тому спроба інтерпретації української спільноти Кубані (принаймні до 60-х рр. ХІХ ст.) як «спільноти фронтиру» дає широкі можливості для розуміння внутрішньої логіки її історичного розвитку.
У становленні та розвитку історіографії, яка прямо або опосередковано розкриває історію українців Кубані, можна виділити декілька етапів, кожен з яких мав свої особливості та залежав від конкретної історичної ситуації та провідного загальнонаукового дискурсу. Окрім того, необхідно зазначити, що особливістю розвитку цього історіографічного напряму була та обставина, що переважна більшість наукових праць, присвячених українцям Кубані, була створена кубанськими науковцями, переважно українського походження та вихідцями з козацького середовища, що не могло не вплинути на загальні концепції їхніх досліджень. Цілком упевнено можна казати про «кубанську історіографічну школу», створену кубанськими дослідниками наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., яка мала власні традиції та тяглість. Тому, аналізуючи попередній розвиток історіографії питання, у першу чергу розглянемо основні етапи становлення кубанської історіографічної школи. Головною тематикою більшості досліджень, які стосуються українців Кубані, виступала історія Чорноморського/Кубанського козацького війська та загальної історії Кубані.
Звернення до власної історії на історіографічному рівні проявилося в середовищі чорноморської козацької старшини вже в 30-х рр. ХІХ ст. Власне, першу історію Чорноморського козацького війська – «Історичні записки про Чорноморське козацьке військо»[2] – було створено в 30-х рр. ХІХ ст. старшинами цього війська Яковом Кухаренком та Олександром Туренком, як спроба «історіографічної леґітимізації» Чорноморії. Вона охоплює період від ліквідації Запорозької Січі та створення Чорноморського козацького війська до початку 30-х рр. ХІХ ст. В «Історичних записках…» у хронологічній послідовності подаються всі визначні події, які сталися з чорноморськими козаками під час переселення на Північно-Західний Кавказ, докладно висвітлюються бойові дії, що в них брали участь чорноморці, наводяться
25
- ↑ Див.: Леп’явко С.А. Аналоги українського козацтва у західному світі / С. А. Леп’явко // Історія Українського козацтва: Нариси: У 2 т. / Редкол.:В.А.Смолій та ін. – К.,2006. – Т.1. – С. 102 – 115.
- ↑ Кухаренко Я. Исторические записки о войске черноморском (со времени поселения оного на всемилостивейше пожалованной земле по 1831 год) / Я. Кухаренко, А. Туренко // Кубанский сборник: сборник научных статей по истории края. – Краснодар: ООО «Книга». – Т. 1 (22). – 2006. – С. 315–481.
