еволюції соціальних ідентичностей українців Кубані в період 1792-1921 рр.; 7) виокремити вплив зовнішніх факторів (російський, турецький, польський) на формування національно-політичних орієнтацій українців Кубані.
Хронологічні межі дослідження охоплюють період від початку масової колонізації українців на Кубань у 1792 році й до 1921 року. У цей період відбувається розвиток української спільноти реґіону як певної автономної одиниці (це стосується її козацької частини), яка в певні періоди могла відносно самостійно визначати напрями свого розвитку та зберігала механізми, які реґулювали та зберігали відчуття власної етнічної та станової (козацької) специфіки. Ліквідація Кубанської Народної Республіки в 1920 р., придушення масових козацьких повстань у 1921 р., спрямованих на відновлення кубанської державності, та встановлення на Кубані радянської влади, поклало початок принципово іншому етапові в житті українців реґіону — автономію козацької складової було остаточно зліквідовано, і Кубань було втягнуто в принципово іншу систему політичних, соціально-економічних та культурних відносин, що потребує окремого дослідження.
Відповідно до проблематики визначено й структуру книги, яка виокремлює певні етапи в історії Кубані залежно від змін, які відбувалися в структурі, організації, соціальній та економічній ситуації в житті української спільноти реґіону. У першому розділі розглядаються методологічні, історіографічні та джерельні основи дослідження, у другому розділі коротко подається загальний нарис історії Північно-Західного Кавказу до початку його масової колонізації українцями, особливості геополітичного положення та природних умов, формування як особливого історико-географічного реґіону; у третьому розділі розглядаються процеси трансформації Війська Запорозького у Військо Чорноморське та його переселення на Правобережну Кубань (Чорноморію), масового переселення українців у цей реґіон, яке не припинялися до 60–80 рр. XIX ст. протягом більш ніж сімдесяти років. Від початку масової колонізації українська спільнота Кубані жила та розвивалась у контексті Кавказької війни, що, беззаперечно, вплинуло на особливості формування її колективної ідентичності, тому ми вважали за доцільне розглянути трансформацію української спільноти — чорноморського козацтва — у специфічних умовах воєнних дій на Кавказі в окремому розділі. У п'ятому розділі особлива увага присвячується ментальному освоєнню нових теренів українцями та становленню специфічної соціальної системи української спільноти, практиці створення унікальної автономної «кавказької України» — Чорноморії. Шостий розділ охоплює період від закриття «Кубанського фро-
