ми (їх бувало до 1000 душ по великих каторгах) і невольниками здебільшого приставляли християнських перевертнів (ренегатів) — „недовірків християнських“, що не стерпіли каторжного життя й „потуречились, побусурманились“. Ці „потурнаки“ (або „бутурлаки“, як зве їх невольнича дума) надзвичайно жорстоко поводилися з невольниками, пильнувати яких дуже допомогало їм те, що вони добре розуміли, про що балакали проміж себе бранці. Яничари були гарно озброєні, а каторги було рештовано гарматами. Кожна Галера мала три вітрила й два „тенти“, якими в дощ прикривалися чердаки.
Кінець думи, де співець звертається до „батька кошового“ й „слухаюших голів“, — типовий для дум, що складалися по свіжому сліду події й співалися перед „кревним-сердешним“ товариством у Січі.
|
1.Що на Чорному морі, |
