Б.
1.То-же не туман наступає,
то-ж не дробен дощик налягає,
то-ж три брати з города з Озова, з тяжкої неволі утікали:
то вони за город вибігали,
5.як сиві орли вилітали.
Коні в руки хватали,
найменшого свого брата, пішого піхотинця, покидали.
Той же піший піхотинець добре гадає,
на чорне коріння,
10.на біле каміння
свої ноги побиває,
кров'ю слід заливає,
жовтим піском засипає,
сльозами проливає,
15.словами промовляє,
старшого брата всердно просе-благає:
„Братіку наш найстарший, ясний соколе!