дину з водою. Наколи опісля накриває ся її склянкою, яку втолучуєсь так глубоко, щоб її вода закрила, то губка буде в водї горіти.
Посипує ся воду „лїкоподіюм”; тодї кладе ся до води руку, а прецїнь її не замочить ся.
Лїйку, якої отвір є досить вузкий, ВЛІПИТИ добре в шийку порожньої фляшки. Наколи тодї вливавсь нагло воду в лїйку, то вода до фляшки не вляєсь.
Сьвічку робить ся з розтопленого воску і сїрки в рівних частях. Наколи таку сьвічку засьвітить ся, то її не буде в силї нїхто загасити.
Треба потовчи кілька ґалясівок і трохи алуну на мілко і змішати сї порошки з винним оцтом. Таким чорнилом напиши на лушпині кілька слів, потім як письмо висхне, вари яйце в солоній водї на твердо, тодї письмо зникне справді на лушпинї, але наколи яйце облупити, покаже ся воно на білку.