Сторінка:Український співаник (1918).djvu/98

Ой верну ся залати шукати,
Чи не вийде Марусенька з хати. (2)

Підійду я під віконце стукну,
Підійду я під другеє гукну. (2)

“Ой не стукай, козаче, не стукай,
Іди собі, иншої пошукай. (2)

Ой дай, мамо, од комори ключі,
Кинуть йому подарунки в вічі. (2)

 

13.

 

На городї коло броду
Барвінок не сходить:
Чомусь дївчина до броду
По воду не ходить.

На городї коло тину
Сохне на тичинї
Хміль зелений: не виходить
Дївчина з хатини.

На городї коло броду
Верба похилилась:
Зажурилась чорнобрива,
Тяжко зажурилась.

Плаче, плаче тай ридає,
Як рибонька бєть ся…
А над нею молодою
Поганець смієть ся.

 

14.

 

Над Прутом у лузї хатчина стоїть,
Живе там дївчина, хороша як цвіт.
В неї очи зірницї, що світять в ночи,
Як бачиш їх хлопче, минай ся і мри.