Цю сторінку схвалено
А хтож мене молодую
До домоньку заведе?
Розпізнав ся козак
На солодкім меду:
“Гуляй, гуляй, чорнобрива,
Я тя домів заведу”.
“Не веди ти мене,
Ой прошу я тебе:
Бо я злого мужа маю,
Буде бити мене”.
І шумить і гудить,
Скрипка грає, бас гуде:
Козак мовчить а всьо знає,
Козак домів поведе.
8.
Як ніч мя покриє,
Зіронька затлїє,
Тодї казалась ти: прийдеш.
Зіроньки сіяють,
Тебе виглядають,
Колиж, ах колиж ти прийдеш?
А деж ся подїла,
Ти доле щаслива,
Подруго моїх давних лїт?
Не вернеш нїколи,
Пропалась поволи,
Пропалась в облачний там світ!
Судьба розлучила
З тобою мя мила,
Натхнула мя гадков лиш тов,
Де зірки яскраві
Гень в небо синяве,
Возьми, ах! возьми мя з собов.
