Сторінка:Український співаник (1918).djvu/8

Цю сторінку схвалено


Підіймуть ся і стар і молодь,
Не забракує юнаків, —
Навіють на серце вам холод
І потращять вам всї кісточки.

 До збруї, громадо!
 Ставаймо у ряди!
 Щоб вражою кровію
 Залити борозди.

О ти свята любов родини,
Ти нашу пімсту уміцни!
Волю нашої України,
Її честь ти відборони!
Під нашим прапором побіда
Хай зявить ся на поклик твій,
На вічні потім на нас лїта
Свободи духом ти повій!

 До збруї, громадо!
 Ставаймо у ряди!
 Щоб вражою кровію
 Залити борозди.

 
5.
 

Коли Україна борбу розпочала
За свої права, за свободу,
То в народї зраду кацапня кувала,
Ширила в народї незгоду.
О честь вам кацапські лайдаки
За ваші роздори шкідливі;
За зраду сухої діждетесь гиляки
Рублї не поможуть цареві!

Наш народ не згине, побідити мусить
І сам ме рядить в своїй хатї.
Всю гниль він кацапську здавить і придусить
У бій Українцї завзяті,