А я тії журі
Та не піддаю ся.
Піду до коршмоньки
Горівки напю ся.
Прийшов я до коршми,
Кинув на стіл шапку:
Молода шинкарко,
Дай горівки кварту:
Дай єдну, другую
А потім третую.
Як си й поміркую,
Випю четвертую.
Братя ж мої братя,
Горівонька пє ся,
Коло мого серця
Гадинонька вє ся.
Бо то та гадина
Всьо поле злазила,
Коло мого серця
Гнїздо си встелила.
Встелила си гнїздо,
Схоче й зимувати,
Прийдесь молодому
З жалю умирати.
А й іди нетяго,
А й іди до дому,
Та звари вечеру
Менї молодому!
Прийшов я до дому,
Смітє по колїна
А моя нетяга
Лежить як відміна.
