Цю сторінку схвалено
IV. СТАНОВІ.
а) козацькі.
1.
Гук, гук, мати, гук,
Та де козаки пють
І веселая та дороженька
Куда они ідуть.
Та куди-ж они ідуть,
Там бори гудуть:
Поперед себе вражих панів
Облавою пруть.
Зібрались они
Під рясні дуби:
Та й чекають пана атамана
На раду к собі.
Атаман іде
Як голуб гуде;
Та під білою березою
Головку кладе.
Атамане наш!
Не дбаєш за нас:
Бо, бач наше товариство
Як розгардіяш?
Не сором тобі
Покидати нас?
І по дебрах сего лїса
Блукати без нас?
