В нас є сила, лише спить,
Натерпілись ми досить:
Пробудїм ю з сего сну,
А поборем всю біду!
Ой ду, ду! Ой ду, ду!
А поборем всю біду!
Най нас згорне всїх любов
Під Сїчову хурогов!
З нею підем і в огень
В темну нічку, в білий день!
Гень, гень, гень! І в огень!
В темну нічку, в білий день!
Бють лїтаври гучні! Ясні сурми гремлять!
Іде Сїч, грають полки як море!
Буньчуки піднялись, хоругви шамотять!
Сїч іде… Сїч іде… Сїч іде з Чорногори —
Україна встає! Україна гуде —
Іде Сїч і клекоче як море!
Довбуш трубить з верхів: Зруйнував цар нам Сїч —
Ми втекли в синї гори з трубою....
Двістї лїт спали ми — стрепенула ся ніч,
Ми зібрались і трубим: до бою!
Сїч іде.... Сїч іде....
В нашій Сїчі давні Запорожцї встають,
Голос труб кличе в лави ставати!
Ми стаєм, в бій підем! Перші стріли гудуть,
Заревуть в Українї гармати!
Січ іде.... Січ іде....
На нас дивлять ся всї: Наш Хмельницький Богдан,
Дорошенко, Мазепа, Виговський…
Всї гетьмани за нас! всї кріваві від ран
Гей кати! і ти царю московський!
