Сторінка:Український співаник (1918).djvu/22

Гей! повій вітре з синїх гір,
Гей! на прапор наш, на топір — і т. д.

Гей! повій вітре зі степів,
Гей! дай нам силу козаків і т. д.

Гей! дай нам силу й відвагу,
Гей! Українї на славу — і т. д.

 

2.

 

Соколи, Соколи, ставаймо в ряди!
Нас поклик “бодрімось” взиває.
В здоровому тїлї здорова душа,
Де сила, там воля витає.

 Як славно бувало козацькі сини
 Боролись до смерти-загину,
 Боротись будемо Соколи всї ми,
 За Русь за святу, Україну!

Лети-же, соколе, далеко в степи,
У гори, луги, та лимани,
Прапор наш сокільський високо неси,
Під ним най народ вільний стане.
 Як славно бувало і т. д.

Разом-же, Соколи, ставаймо в ряди,
У бій за прапором, гей сміло,
До працї для неньки у вічні часи,
Несїмо все душу і тїло.
 Як славно бувало і т. д.

 

3.

 

Ой зацвила черемшина, з неї цвіт приупав,
 Гей, гей! з неї цвіт приупав.
Машерують козаченьки, бо такий приказ впав,
 Гей, гей! бо такий приказ впав.