Сторінка:Український співаник (1918).djvu/19

Цю сторінку схвалено


Най жиє нам свобода!
Руські люди, руський край,
Руська мова і звичай,
Ой наш край, руський край,
Руська мова і звичай!

 
17.
 

Гей! там дїтвора руська йде!
Гей на передї стяг несе,
А краска стягу жовтий цвіт
На синїм поли, як блакит!

А на прапорі тім скала,
А під скалою видно льва,
І клич, що грімко в бій зове:
За Русь Вкраїну, хто живе!

Гей! як скала ся, ми тверді,
Поляжем в бою, не в ярмі!
Бо хоч слабі ще дїтваки,
Терпіти вчили нас батьки.

Як льви підемо в боротьбу
За України свободу!
І присягаєм: “Не спічнем,
Поки кайданів не порвем!”

 
18.
 

Хто живий уставай, меч на плуг прокувай,
На Україну трубить Богдан!
До борби, до борби кличе голос труби
Люд встає від Кавказу по Сян!

 Наш народ великан на Ляха, Москаля
 В бій пійде і поборе в борбі!
 Від Кавказу по Сян українська земля,
 Землю сю відберемо собі!