Сторінка:Український співаник (1918).djvu/18

Цю сторінку схвалено



Пора, дїти пора поглядїти
Для власної хати,
Щоб ґаздою а не слугою
Перед світом стати!

Розвивай ся, ти високий дубе
Весна красна буде!
Гей вставаймо, та єднаймо ся,
Українські люде!

Єднаймо ся, братаймо ся
В товариство чесне,
Най братерством, щирими трудами
Вкраїна воскресне!

 
16.
 

Дай нам Боже добрий час
Як у людий так у нас,
І в щасливу годину
Розвеселїм родину:
Ой ну, ну, ой ну, ну,
Розвеселїм родину!

В нас родина вся одна,
Цїла наша Русь свята,
Чи опанча, чи сердак,
Чи гуцул, чи подоляк:
Ой так так, ой так, так,
Чи гуцул, чи подоляк:

Де Днїпро, де Сян і Прут,
Руські річеньки пливуть,
І від степів за Бескид
Всюди чесний руський рід.
Ой наш рід, руський рід,
Хоть підеш і за Бескид!

Най щезає вся біда,