Цю сторінку схвалено
Ой хто не був на чужинї,
Той не знає горя.
15.
Розвивай ся, ти високий дубе,
Весна красна буде!
Розпадуть ся пута віковії,
Прокинуть ся люде.
Розпадуть ся пута віковії
Тяжкії кайдани,
Непобіджена злими ворогами
Україна встане.
Встане славна мати Україна
Щаслива і вільна,
Від Кубанї аж до Сяна річки
Одна, нероздїльна.
Щезнуть межі, що помежували
Чужі між собою,
Згорне мати до себе всї дїти
Теплою рукою.
Дїтиж мої, дїти нещасливі,
Блудні сиротята,
Годїж бо вам в сусїд на услузї
Свій вік коротати!
Піднїмайтесь на святеє дїло,
На щирую дружбу,
Та щоби ви чесно послужили
Для матери службу.
Чи щеж то ви мало наслужились
Москві і Ляхови?
Чи щеж то ви мало наточились
Братерської крови?
