Я в чужинї загибаю,
По чужинї блуджу;
За своєю родиною
Білим світом нуджу.
Тут чужая сторононька,
Та люди чужії,
Не пристануть до серденька,
Хоч і не лихії.
Най би які добрі були,
Все не свої рідні:
Я чужая чужиниця
Межи ними бідний!
Ой по саду, винограду
Сумний походжаю,
Із чужини до родини
Гадки посилаю.
Ой милая родинонько,
Чи мене згадаєш?
Домовая сторононько,
Як же ти ся маєш?
Всюди люди купочками
А я сиротою;
Всюди люди з іграшками
А я зо слезою.
Нї з ким менї поплакати,
Нї з ким потужити…
Розступай ся синїй Дунай,
Хоч би ся втопити.
Журба мене гризе нинї,
Журба гризла вчора;
