Сторінка:Український співаник (1918).djvu/131

6. КОЛОМИЙКИ.

 

---

 

 Як я возьму коломийки
 Співати, співати,
 Затужиш ти і заплачеш,
 Тай станеш думати;
1. Гей плину я по Дунаю і так си думаю:
Нема красших співаночок як у нашім краю!
Ой нема то, ой нема то, як руська країна,
Там співає співаночки кождая дївчина.

2. Ой піду я межи гори, там де жиють бойки,
Де музика дрібно грає, скачуть по легойки;
Ой нема то як у горах дївчата співають,
Ой нема то як у горах молодцї гуляють.

3. Руська наша коломийка, хоч вона дрібнонька
Вона мила а все щира — менї солоденька;
Коломийки заспівати, коломийки грати,
Алеж бо то коломийки добре танцювати.

4. Нема танцю на всїм світї як та коломийка,
Вона душу вириває із мого сердейка;
Як заграю, заспіваю, туга зчезає,
Бо та наша коломийка таку силу має.

5. Заграйте ми музиченьки білими пальцями,
Най я собі потанцюю з чорними бровами;
Ой у тебе музиченьку руки золотії,
Тож ти душу потягаєш в світи далекії.

6. Ой скрипочки із липочки, а струни з барвінку
Як заграю, буде чути аж на Українку;