Сторінка:Український співаник (1918).djvu/115

Цю сторінку схвалено

Як цвіт процвитала,
Там ти лїта молоденькі
В щастю проживала.

І я щастя шукаючи
В той край заблукав:
Долї собі глядаючи
Тебем си ізбрав.
Бог получив мя з тобою,
Щасте, долю дав…
Ах, чому же молодуою
Тебе менї взяв.

Ти мя вірно полюбила
І я тя любив,
Ти зі мнов щасливо жила
І я був щаслив…
Деж а деж ти ся подїла,
Вірний друже мій?
А так скоро улетїлась
В вічний супокій.

Глянь на мої тужні очи,
Як слези ся ллють!
Дїти твої в день і в ночи
Мами свої ждуть.
Прийди люба к'мужу твому
Слези угамуй!
Прийди мати к'дому твому
Дїти нагодуй!

Они батька ся питають,
Де я матїр дїв?
З плачем менї докучають,
Чом її не привів?
Ставай мати з гробу твого,
Дїти посїти,
Або разом із собою
В гріб твій мя прийми!