Гарний син, гарний син,
Там то хороший, вражий син,
Вражий син, вражий син.
Личко біленьке, хоч малюй,
Хоч малюй, хоч малюй,
Губки румяні, хоч цїлуй,
Хоч цїлуй, хоч цїлуй.
Очи чорненькі, хоч дивись,
Хоч дивись, хоч дивись,
Хлопець до серця хоч тулись,
Хоч тулись, хоч тулись!
Ой летїла зазуленька понад море в гай,
Та пустила сиве пюрце у тихий Дунай.
Плини, плини, сиве пюрце, долї за водов,
А я собі молоденька човном за тобов.
Приплинемо, сиве пюрце, на жовтий пісок,
А там собі заспіваєм усїх співанок.
Ой маю я срібний перстень, пущу по горі,
Ой маю я три сестрички в чужій сторонї.
Ой маю я три сестрички, а четвертий брат,
Скажу я їх закликати в яблінковий сад.
Всї яблінки солоденькі, лиш одна винна, —
Сестрички ся посходили, а брата нема.
Ой вирвіть си по яблочку, вирвіть си по дві,
Сли будете їсти, пити, згадайте о мнї.
Та десь наша бідна сестра в чужій сторонї,
Вмиває ся сльізоньками, як рибка в водї.
