Цю сторінку схвалено
Дурна пташина,
Невеличкая,
Що по гільонцї скаче:
Тай нерозумная,
Дурна дївчина
Що за гультаєм плаче.
Ой як же менї
Та не плакати,
Самі слезоньки ллють ся
Що від милого
Вістоньки нема,
А від нелюба шлють ся.
Жадна пташина
Без товариша,
Не пробуває в лїсї:
А ти поїхав,
Мене понехав
Як ластівоньку в стрісї.
17.
Віють вітри, віють буйні
Аж дерева гнуть ся:
Ох як болить моє серце
А слези не ллють ся.
Трачу лїта в лютім горю
І кінця не бачу:
Лишень серцю лекше стане
Як нишком поплачу.
Суть ще люди, що і моїй
Завидують долї:
Чи щаслива-ж та билинка
Що росте у поли?
Що у поли на пісочку,
Без роси на сонцї,
