Український медієвістичний журнал. Вип. №2. Українське та європейське середньовіччя
У 1982 р. видавництво Корнельського університету опублікувало колективну працю двох гарвардських вчених – Омеляна Прицака та Нормана Голба «Khazarian Hebrew Documents of the Tenth Century», в якій було опубліковано два унікальних джерела до вивчення історії Русі «текст Шехтера» і «Київський лист». Окрім публікації цих документів книга містить і цінні зауваження стосовно державотворчих процесів всередині руської держави в перші століття її існування. Зокрема, велика частина зауваг була здійснена Омеляном Прицаком, який крізь призму цих двох джерел та оперуючи Повістю минулих літ намагається відтворити певні концептуальні особливості історії Русі.
Так, автор доходить висновку, що Київ виникає в 830– х роках як хозарський центр після руйнування франками Аварського каганату. Кий, як засновник династії, був приналежний до одного з хозарських родових кланів. При цьому на основі східних джерел автор доходить висновку, що Київ був завойований не Олегом, як це традиційно трактує Повість минулих літ, а Ігорем – правителем руського каганату, центр якого знаходився в районі Ростова.
Олег, будучи правителем протодержавного утворення на півночі Русі поступово просувався на південь, захопивши землі словен, з центром у Новгороді, а згодом захопив Ростовську землю. На думку дослідника «Київський лист» можна датувати 930– ми роками, тобто «хозарським періодом» Києва незадовго до захоплення міста Ігорем [[1]]. Персону Олега О. Прицак трактує як Хлгу з Кембриджського документа, який загинув у першій половині Х ст. в результаті невдалого походу на Візантію.
Незважаючи на те, що це видання йшло в розрізі з традиційними постулатами тодішньої радянської історіографії, майже ніхто із східноєвропейських дослідник не відредагував на нього. Виключення
20
- ↑ Голб Н., Прицак О. Хазарско– иудейские документы Х в./ Научная редакция, послесловие и комментарии В. Петрухина. – Москва–Иерусалим, 1997. – 240 c.
