вступив до Академії юнаком 16 років, а вийшов з неї мале не в 30 років. В ці літа вже складається характер, встановляються остаточно шкільні просвітні впливи. Чим-же була собою Київська Академія тих років, коли в ній вчився Г. С. Сковорода, і які були ті вчителі, що могли найбільше на нього вплинути?
Програми наук, що викладались в Академії, виявляють почасти відомі вже нам назви її класів. Окрім початкових предметів, у ній показну ролю грали граматика, риторика, піїтика, філософія та богословія. А це були саме ті науки, що й потім самостійно працював над ними Г. С. Сковорода. Далі видатну ролю грали тут мови з 1738 року, це-б-то з року вступу до Академії Г. С. Сковороди, в ній було уведено виклад мов єврейської, грецької та німецької. Латинська мова викладалась тут здавна. А нам відомо, що Г. С. Сковорода знав добре всі ці мови. Отже, Академія дала йому підготовку для його науково-філософських дослідів і в знанні мов, особливо латинської та грецької. Викладалося й історію. Разом зі зростом кількости наук з першої половини XVIII в. кращала, хоч і помалу, і якість навчання. Добру своїми наслідками реформу в навчанні зробив відомий співробітник Петра I-го Феофан Прокопович: замісць схоластики, що раніш панувала, він дбав заснувати навчання на науках гуманітарних — на піїтиці, риториці та філософії — був тут представником відроження класицизму: добре ознайомившись з ним за кордоном, особливо в Італії, він ширив римських письменників та діячів доби відроження, як Еразми Ротердамський. У богословії він радив додержуватися творів таких отців церкви, як Августин, Афанасій Великий, Василій Великий, Кирил Александрійський. Феофан Прокопович міг мати вплив на Г. С. Сковороду через Георгія Кониського, а потім і своїм друкованим курсом богослогія, що вийшов у 70–80 роки XVIII в. за кордоном двома виданнями. Російською мовою Феофан Прокопович написав „Первое учение отрокам“ (граматку з заповідями, молитвами, символом віри), 4-е видання якого вийшло 1743 року, а року 1744 Г. С. Сковорода вдруге вступив до Академії. Воно могло бути відомим Г. С. Сковороді та стати одною з приводів до складання ним потім його підручника „Начальная дверь ко христианскому добронравию“. В передмові до своєї книжечки Феофан Прокопович висловлює думку, яку Г. С. Сковорода поклав в основу свого підручника.
Як відомо, і підручник Г. С. Сковороди теж викликав заколот у духовних кругах. Феофан Прокопопич залишив після себе багато поетичних творів і між иншими віршів латинською мовою; багато латинських віршів залишилося й після Г. С. Сковороди. В російських віршах Феофан
