дивовижне і для особи, що подала цього документа, і для редактора Рус. Архива. П. Бартенева. Перед цим документам є такий лист Вас. Сер. Арсеньєва до редактора: „Вельмишановний Василь Сергієвич Арсеньєв, який вшанував наше видання, подавши цюю статтю, пише нам: надсилаю Вам рукопис, який зберігався в мене, про малоросійського філософа Гр. Сав. Сковороду, дуже цікавий і ніде, скільки мені відомо, не видрукований; цей панегиричний життєпис, написаний друзями Сковороди, — Звірякою або Ковалевським, не видруковано (?!!) в Харківському ювілейному виданні. Особу російського самостійного філософа (підкреслено автором) змальовано тут яскраво. Ми знаємо, що до нього з пошаною ставилась імп. Катерина і що вона бажала бачити його, під час подорожу до Криму“. „Висловлюємо, додає від себе П. Бартенев, нашу подяку людині, що зберегла релігійно-філософські старі оповідання“ (стр. 601). І зараз на 34 сторінках видруковано не щось нове про Г. С. Сковороду, а простісенько життєпис Г. С. Сковороди Ковалинського, який я надрукував у Харківському виданні. “Тут, звичайно, важливо не стільки те, що В. С. Арсеньєв надрукував, як новий документ, те, що було вже двічі цілком видруковано раніше (проф. Сумцовим та мною), а те, що завдяки В. Арсеньєву помилився і редактор Рус. Арх., бо В. С. Арсеньєв зазначає, що життєписа Сковороди, якого склав М. І. Ковалинський, нема в Харківському виданні. Тут вже не можна гадати, що В. Арсеньєв мав у своїх руках дефектний примірник Харківського видання, бо його надруковано між моєю критико-бібліографічною статтею та листами Ковалинського, зазначено в оглаві книжки та на нього посилаюсь я в своїх вступних статтях. Як це трапилось — це може з'ясувати лишень „шановна людина, що зберігла релігійно-філософські старі оповідання“ — В. Арсеньєв, який висловив свою гадку, що автором цього панегиричного життєпису Сковороди міг бути або Звіряка, або Ковалевський. На жаль, він не наводить ніяких доказів на користь свого винаходу, згідно з яким життєпис Сковороди написав не М. І. Ковалинський, а Звіряка або Ковалевський. Але ні А. П. Ковалевський, ні Звіряка не писали життєпису Сковороди — другий навіть не співчував його богословсько-теологічному світоглядові і тому вже не міг написати панегіричного життєпису Г. С. Сковороди. Це був родич Сковороди — чернець. Сковороду В. Арсеньєв вважає за російського філософа і йому відомо, що він користувався пошаною од імп. Катерини II-ої.
- 185. В. Ф. Эрн. Жизнь и личность Г. С. Сковороды. (Вопр. фил. и психол., 1911, кн. CVII, № 2, март-апрель, стр. 126–166). — доклад, зачитаний автором у засіданні
