і в Г. С. Сковороди не було такої психіки кріпака, яка була, скажім, в Т. Шевченка і яка мала вплив на все життя та літературну творчість останнього.
Г. С. Сковорода з малих літ, з дня свого народження почував себе у вільному стані. Це, між иншим, на нашу думку, повинно було мати вплив і на його дальше життя, а зокрема на його освіту. Серед козацтва Лівобічної України у XVIII ст. був дуже великий потяг до освіти та письменности. З документів, знайдених та надрукованих О. М. Лазаревським[1], видно, що в ріжних полках Лівобічної України з половині XVIII ст. була сила народніх шкіл, закладених самим народом та сільським духовенством, що тоді стояло близько до козаків та селян; особливо це треба сказати про дяків, які були вчителями в цих школах. Школи ці найбільш були по козацьких селах, бо козаки особливо потрібували письменности. Чорнухи були сотенним містечком, „здавна людним та торговим містом“. У ньому що-року бувало чотирі ярмарки, куди приїзджали купці, навіть з Київа, Лубень, Прилук та Лохвиці з сукнам, шкірами та дрібним крамом, а з округи селяни с хлібом, кіньми та горілкою[2]. Така школа повинна була бути і в Чорнухах, як у сотенному містечкові.
О. М. Лазаревський надрукував у місячникові „Основа“ (1862, травень) цікаву статтю „Статистичні відомості про укр. народні школи та шпиталі XVIII ст.“, де наведено віломості з козацьких компутів та ревізій про кількість шкіл в ріжних полках. На жаль, автор не зробив того, що зроблено мною для слобідсько-українських шкіл, цеб-то він не дав списку тих місцевостей, де були школи, а тільки їх загальну кількість по сотнях. Та все-ж з його відомостей можна зробити висновок, що школа, а може навіть школи, були в Чорнухах, бо в Чорнуській сотні було 11 шкіл[3] і, звичайно перш усього школа повинна була бути в сотенному козацькому місті, коли школи були по селах, ми знаємо, що в подібному випадкові — на Слобожанщині, в більших осадах, в полкових та сотенних містах — було по кілька шкіл. У всьому Лубенському полку тоді (1745 року) було 172 школи.
В Чорнуській школі, на мою думку, і одержав початкову освіту Г. С. Сковорода, що мав добрий голос і співав у місцевій церкві, а ми знаємо, що в цих школах церковний спів займав дуже поважне місце; про це свідчить і І. Ф. Тимковський[4], що сам учився в такій школі. Школи ці діли-
- ↑ О. М. Лазаревський. Статистичні відомості про Укр. народні школи й шпиталі в XVIII ст. (Основа, 1862, траветь, стор. 92–89).
- ↑ Гр. Д. Данилевський. Укр. Старина, стор. 22 з покликанням на ст. в Чернигів. губ. Ред. 1853 № 4.
- ↑ Основа, травень, стор. 84.
- ↑ Мое определение на службу. Московитянин, 1852, №№ 17, 18, 20.
