козак, а не посполитий і належав, як бачимо, до козацьких підпомічників, а не до виборних козаків, і в козацьких підпомічниках посідав місце серед менш забезпечених. Але все-ж він був козак, тоб-то у всякому випадкові особисто і з сім'єю зовсім вільний чоловік, і не підпадав ніякому кріпацтву, ні з боку поміщика, ані з боку манастиря. І це мало надзвичайну вагу. Батько Г. С. Сковороди належав до того громадського стану Полтавщини, що ніколи не був у кріпацтві, не пережив жаху та деморалізації кріпацтва й зберіг непорушними, а почасти й прибільшив свої козацькі землі до наших часів і в наші часи виступає перед нами, як велика економічна та політична сила (середняки). Через те
такі групи: 1) можноґрунтових, у яких було найбільше землі, 2) середніх, 3) малоґрунтових могутніх, цеб-то хоч і малоземельних, але все-ж таки заможніших, 4) малоґрунтових немогутніх (малоземельних бідних). 5) тяглоубогих, 6) піших убогих. Перше місце посідали тут виборні козаки, що одбували козачу службу без підпомоги або з підпомогою. Перші одбували її без підпомоги, а другі — з підпомогою козаків підпомічників. До першої категорії в Чорнухах належали Мартин Лейба з братом, удова Ганка Хупалка з нежонатим сином, Троцько Стеценко, удова Марія Андрусиха з нежонатими синами, Лесько Ващенко з братом Андр. Хоменком, Ів. Полтавцев, Г. Груєнко з 3 нежонатими синами, П. Очеретко, Г. Панамаренко, Гр. Бурим, Ст. Андрущенко, Ом. Недолугих, М. Приймак, Ост. Дядченко, Дм. Кривенко, Кир. Андрущенко, Ол. Безсмертний (у нього був двір, але з 5 хатами, де проживало 5 сімейств його братів і небожів). Серед виборних козаків середньоґрунтових було 1 сім., малоґрунтових могутніх 11 сім., малоґрунтових немогутніх 13 сім., тяглоубогих 5 сім. Козачих підпомічників було 13 семейств (серед яких лічилися й удови), з яких 2 лічилися серед малоґрунтових могутніх, 14 — серед тяглоубогих. 27 — піших убогих. Далі йдуть козачі підсусідки: удови судді Т. Максимовичевої — було їх 16 сім, — усі тягло або піші-убогі; у Чорнуського сотника Троцького — 8, городового отамана Шостака — 5, в хатах значкового товариша Семенова — 3, инші підпомічники жили в хатах значкових товаришів, батюшок, козаків, Покровської церкви, Миколаївської, Воскресенської, Чорнуського Красногорського манастиря, камер-фур'єра царського двора Кир. Полтавцева, Чорнуського козака Ів. Полтавцева, „під'ячого“ Ворон. піхотного полка Балашова, комісара вівчарного завода Миколаєнка. Остання частина населення проживала на підварках, цеб-то по окраїнах Чорнух — в Ковалях, де було 27 дворів виборних козаків без підпомоги, 4 двори виборних козаків з підпомогою, 56 дворів підпомічників козакам, 8 дворів підсусідків, 3 козаків, на підварці Козловці було — 8 дворів виборних козаків без підпомоги, 6 з підпомогою, 16 дворів підпомічників до виборних козаків, 8 дворів підсусідків з козаків, в підварці Харечках — 14 дворів виборних козаків без підпомоги, 34 двори козаків підпомічників, 10 дворів підсусідків з козаків у ріжних персон, наприклад, у кам. фур. Полтавцева. Цей наведений нами з Харківського Центрального Історичного Архиву документ дуже цікавий, він нам малює соціяльний склад населення того українського села, де народився Сковорода. Він пояснює нам, в якому соціяльному осередкові ріс Г. С. Сковорода, це був майже виключно козачий стан, хоч в нього вже були вкраплені і такі, як Полтавцев, що вже попали до двору Лізавети. Через них мусили доходити чутки до Чорнухівських козаків про придворне життя, не дивно, що рідний брат Григорія Савича, Степан збирався в Петербург до Полтавцевих, які були йому дядьками. Може через Полтавцевих Григорія Савича було узято в придворні півчі.
