змішаною, не досить ще виробленою мовою, в якій поруч з її головною основою — російською письменною мовою XVIII ст. знаходимо ще українські, польські й старослов'янські первістки. Така перша теза автора. Але аналіз свій він починає з української первістки, додаючи до цього також обмеження (слідкуючи за акад. М. Ф. Сумцовим) що в поетичних творах Сковороди українська стихія займає більше місце, ніж у прозових. Далі автор наводить багато прикладів українізму мови Сковороди в фонетиці. Дуже наближується власна мова Сковороди до української мови і з морфологічного боку (наводяться приклади). Тож і в словотворенні (багато прикладів). Але найбільше українізмів, каже проф. Бузук, знаходимо в словнику мови Сковороди, серед лексичних українських рис мови Сковороди цікаві слова — болванѣти та іста, на які вже звернув увагу наш славетний філолог О. О. Потебня, що говорить про перше слово „живописность и месторождение того слова ясны тому, кому случалось замечать вдали почти на краю горизонта стоящий на могиле болван, то-есть каменную бабу“. Іста — существо, сущность. (К истории звуков рус. яз., 11, 1880, 24–25). Дуже важне спостереження пр. Бузука, що українська мова Сковороди належала до східньо-південного, полтавсько-харківського діялекту. Досить добре знав наш філософ, каже проф. Бузук, старослов'янську мову. Володів він також і польською мовою (наведено мало прикладів). Спостерігаємо в мові Сковороди чимало ще грецьких і латинських слів, особливо в філософських трактатах. В наслідок якогось непорозуміння виникло власне ім'я Пишек (зам. сподіваного Питек відповідно гр. питекос). Мова російська впливала на Сковороду за поміччю російського письменства; другим джерелом її була зіпсована міщанська мова українських міст, як Харків (хотиш, фастал). Додамо до цього, що робила вплив та жива російська мова, яка була дуже розповсюджена по Слободській Україні за часів Сковороди і в школах і в дворянських і церковних колах, з якими мав тісний зв'язок Сковорода. Нарешті проф. Бузук висловлює думку, що Сковорода в своїй мові зробив перший крок у тому напрямку, яким пішов Котляревський, Шевченко і Квітка-Основ'яненко, які зробили південно-українське наріччя основою української літературної мови.
А ось тези докладу проф. Синявського — „Мова творів Сковороди“, прочитаного на урочистому засіданні в день 200-хріччя з народження Сковороди; їх склав він сам, за що ми висловлюємо йому подяку.
- 1. У другій половині XVIII ст. на Україні було 2 літерат. мові: стара слов'яно-українська і нова російська.
- 2. Слов'яно-українська мова складалася з двох стихій: лексикон, морфологія й правопис в основі були ті, що вста-
