Сторінка:Український мандрований філософ Гр. Сав. Сковорода.pdf/284

Ця сторінка вичитана

Провідною ідеєю цієї філософсько-сатиричної байки є все та сама ідея подвійности світа — добра та зла, світла та ночі, істини та брехні. Кінець сатири свідчить за те, як сильно панували серед суспільства релігійні забобони, що перешкоджали проповіді всезагальности, істини, порятунку всієї людськости.

Другий філософський вірш має назву Fabula (байка). Це оповідання про стараго Філарета, що жив у пустелі, та про якогось молодика Філідона, що з'явився до нього за порадою про те, як йому жити. І ось які жіттєві поради подав йому мудрець-пустельник:

„Опасно, сину, с светом обиходься,
С светом пока жизнь, надобно боротся,
Старайся с чужих случаев меж людом,
А не с своих бед познать добра с худом:
Паче-же не делай то, что ветрогоны,
Но то, что велят разума законы“.

Цікава „похвала астрономії“ Г. С. Сковороди. Має автобіографічне значіння віршована переробка оди Горація про душевний спокій, де говориться:

„Волов изрядных у тебя заводы
И чужестранных лошадей приводы,
А на одежу тебе для прибора
Сукна з-за моря.
А мне судбина дала грунт убогой
И от муз чистых греческих немного
Духа напитись и пренебрегати мір сей проклятий“.

Дуже цікава байка про Тантала, де картинно змальовано райські бенкети та насолоди та його страждання від жаху перед смертю. Г. С. Сковороду зовсім не цікавили політичні інтереси сучасної йому дійсности і він не відгукувався на них у своїх творах — і це з'ясовується переважно тим, що його цілком захопили інтереси вищі, на його погляд — релігійно-філософські.

Він сам признавався, що в нього було покликання тільки до того простого життя, що він собі обрав, до шукання істини та правди, премудрости і до проповіди її серед усього народу. Жити і навчати йому довелося в сіру, похмуру добу політичного розкладу старого устрою після скасування останнього гетьманства О. К. Розумовського, що став гетьманом завдяки любовному звязкові свого брата Гр. Кир. Розумовського з імператрицею Єлизаветою, в добу твердої влади, коли в Петербурзі на троні сиділа розпусна Катерина II, а на місцях, на Слобожанщині правували її намісники та реформатори, посилані туди для обрусення країни та знищення всіх її особливостей (як Е. А. Щербинін то-що). Правда, перекази народні, оточуючи популярну особу Сковороди легендами, розповідали про його знайомство