свят. Письма, що з'ясовують основний мотив, тут все побудовано на алегоричних зіставленнях, діялектичних і навіть етимологічних тлумаченнях, і це з'ясовується тим, що „святе письмо подібне до річки або до моря“. Часто в тому місці глибина й самим ангельским очам неудобозрима закривається, де на зверхній погляд зтається простим. Такий зміст „первородного“ трактату Сковороди.
Трактат Сковороди Асхань написано у формі розмови семи осіб. Асхань — це прекрасна дочка Халева, яку той віддає за дружину своєму братаничеві (небожеві) в нагороду за те, що він захопив місто Давір. Про цію подію оповідається в 14 та 15 розділах книжки Ісуса Навина. Тут знов ми знаходимо алегоричне тлумачення різних біблійних виразів. На слова одного з розмовників, що Мойсей був єврейським, а Христос нашим, християнським проводарем, говориться: хто розуміє Мойсея, розуміє й Христа, Мойсей закрився в єванглії, як євангеліє сокрито в Мойсеєвих книгах. На доказ Сковорода наводить байку про багатого батька та його 8 синів, один з них дурний одержав від батька просту палицю, в якій однак була схована золота, висипана вся коштовним камінням. Взнати Христа можна, не тільки взнавши старозавітних пророків, але й спізнавши гарно самого себе. Спізнавши себе, знайдемо Христа, й зараз перетворимося в нього й все мертвенне в нас буде знищено ним. „Плоть нічтоже, дух животворить“. Правда, всі ми бачимо, знаємо самих себе. Але що це за знання? Це все знання плотське. Чому-ж не прагнемо зрозуміти те, що держить цю плоть. Це початок, не починаємий, безпочатковий, безмежний, сам початок та кінець усього. Коли знайдете початок, то знайдете й кінець. Віддайте все духу, богу, що тільки й є дороге для серця вашого. Спізнайте себе. Прислухайтесь до себе. Багато людей високо возносяться в мудруванні слова божого, що до знання історичного, географічного, математичного — але все по-плотському. Треба-ж пізнати себе та йти за богом знищити в собі лихе, взнавши попереду, що в нього гарне, а що лихе. Це висловлено в текстах. Царство боже не так приходить, як гість до гостя, щоб його можна було зустріти, коли йде з-за гір, з-за моря, з-за хмар, воно не далеко від нас: воно є в нас. Хто пізнав себе, той знайшов вже скарб божий. Такий внутрішній дім, цеб-то серце людини, розумів і Христос, коли казав визволеному ним від легіона нечистих: „повернися в дім свій“. І я знайшов царство боже в самому собі й викопав його в своїй землі, як джерело живої води. Пильнуй, прислухайся до себе. Це найбільша та найновіша наука, найновіша тому що її ніде не навчають, а найбільша тому, що найпотрібніша. Правдиве щастя в нас самих. Невпинно думай про спізнання себе, це й є справжня молитва. Тільки вона доходить до
