Сторінка:Українське мовознавство. №13. 1985.pdf/122

Комізм перифраз досягається й іншими способами. Це може бути поєднання абсолютно несумісних компонентів, перифраза-оксюморон: О. Тиховичу Мовчальський, Бесідниче наш великий, Ти, прославлений широко Демосфене без'язикий; повна відповідність перифрастичних найменувань реаліям: овечий батько — вовк; дисонанс стрижневого слова перифрази з контекстом: Ануте, братіє, дерзайте і плоть волову умерщвляйте; у мові семінаристів зміст перифрази розкривається далі: захрустіли під ножами волові шницлі, кондуктор небесного салону — бог. Комічний ефект перифрази може забезпечувати такий прийом, як гіпербола: капці ж бо то капці! Що, мабуть, ще дідчій бабці шлюбним обувом були.

Іронія переростає в сарказм, коли поряд стоять слова парнаського лексикону і слова просторічної чи навіть вульгарної лексики: Музо, мученице бідна… в повитуху зелепугів здеградована з богині. Мабуть, серед перифраз Музи всіх племен і народів ніде не зустрінеш такого об'ємного і влучного виразу, до якого Франко теж прийшов не відразу. Пор. першу редакцію цього речення: вічна мученице Музо, ангеле римовних трудів. І в цьому образі можна простежити шевченківські традиції, згадаємо іронічно-знижене звертання до Музи у поезії Великого Кобзаря: старенька сестро Аполлона, моя сусідонько убога.

Отже, можна сказати, що Франко був новатором у вживанні такого шаблонного прийому, як перифрази. Нові структурні й семантичні моделі, сміливе введення до складу перифраз просторічної та науково-технічної лексики — риси, властиві сучасній українській поезії.

¹ Маркс К., Енгельс Ф. Німецька ідеологія. — Твори, т. 3, с. 275. ² Николаева З. В. Перифразы в поэтических произведениях Н. А. Некрасова. — Вопр. рус. яз. Ярославль, 1969, вып. 3, с. 234. ³ Див.: Виноградов В. В. Стиль Пушкина. М., 1948, с. 618; Гальперин И. Р. Очерки по стилистике английского языка. М., 1958, с. 459; Рубайло А. Т. Художественные средства языка. М., 1961, с. 69; Клименко Е. И. Традиции и новаторство в английской литературе. Л., 1961, с. 192, 164. ⁴ Див.: Полюга Л. М. Слово у поетичному тексті Івана Франка. К., 1977, с. 90. ⁵ Див.: Франко І. Повне зібрання творів: У 50-ти т. К., 1976. ⁶ Див.: Григорьева А. Д. Поэтическая фразеология конца XVIII—начала XIX в. — В кн.: Образование новой стилистики русского языка в пушкинскую эпоху. М., 1964, с. 11, 20. ⁷ Приклади взяті за виданням: Шевченко Т. Повне зібрання творів: У 6-ти т. К., 1963. ⁸ Балли Ш. Французская стилистика. М., 1961, 394 с. ⁹ Свашенко А. Перифрази та їх стилістичні функції в творчості Лесі Українки. — В кн.: Леся Українка. Публікації. Статті. Дослідження. К., 1973, с. 194—195. ¹⁰ Франко І. Я. Із секретів поетичної творчості. Львів, 1961, c. 54, 61. ¹¹ Там же. ¹² Див.: Свашенко А. О. Науково-технічна термінологія як елемент перифраз у сучасній українській радянській поезії: Тези республіканської конференції з проблеми науково-технічний прогрес і мова». Житомир, 1976, с. 132—133. ¹³ Словник української мови: В 11-ти т. К., 1971, т. 2, с. 95. ¹⁴ Рубайло А. Т. Зазнач. праця, с. 69. ¹⁵ Гальперін І. Р. Зазнач. праця, с. 168.

Надійшла до редколегії 12.03.84