Ця сторінка вичитана
- Увага I. На кінці таких слів середнього роду пишемо -я (а не -е): життя, сміття, весілля, дарма що по багатьох українських говірках у цих випадках чуємо -є на кінці: життє, сміттє, весіллє, а де-не-де навіть: житє, смітє, весілє.
- Увага II. На треба аналогічно з цими випадками переносити подвоєння на чужі слова та на чужі ймення. Треба писати: Вальян (не Валлян!), Тальякоццо, імброльйо, мільйон, Мольєр, барельєф, Нью-Йорк, Тьєр, Ґотьє, цеб-то з однією приголосною буквою та з ь; а в таких словах, як ад’юнкт та кон’юнктура, пишеться апостроф, а не ь.
14. Речівники середнього роду, що походять од дієслів на -увати, -ювати, затримують звук у, ю ( а не о, е), коли на них нема наголосу: будування, дарування, царювання, раювання, горювання.
15. У родовому одмінкові множини пишемо закінчення -ей (а не -ий): людей, ночей, коней, грошей, гостей, костей.
16. У давальному відмінкові однини в словах чоловічого роду твердої одміни треба писати закінчення -ові, а в словах м'якої одміни -еві: батькові, козакові, коневі, учителеві, гостеві, кобзареві, ма-
